четвер, 29 серпня 2019 р.

Старий пост

Їду якось у тролейбусі. Заходить контролер. Перевірила зокрема мій квиток, питає у жінки - (я вже забув, що там було далі, бо почав писати цей пост 6/15/2017, а сьогодні вже 26 серпня 2019-року. Життя біжить безмежно швидко, часом нічого не встигаю робити. Хіба роки рахувати, які пройшли скількись там того. Як старий чоловік. У 29. Цей рівень самосвідомості мене заворожує. Багато ще відкриваю у собі з дня у день. А, ну так, тут вже дужку варто закривати).
 
п.с. Що ж, а нині вже 05.07.2021, можна й опублікувати цей збережений пост із чорновиків=)
 

середа, 28 серпня 2019 р.

Звучала музика митця, всі ноти якого колись були спалені

У міській філармонії відбувся концерт, присвячений 130-й річниці від дня народження Василя Барвінського – видатного українського композитора, що народився, навчався та торував свої перші кроки на творчій стежці у Тернополі. Музичні твори композитора виконував академічний симфонічний оркестр (диригент – заслужений діяч мистецтв України Мирослав Кріль, солістка – заслужена артистка України Оксана Рапіта). Але повернімось в історію…
1948 рік, Львів – на подвір’ї консерваторії спалюють усі твори митця, а його самого заарештовують і відправляють на 10 років заслання у Мордовію. «Композитор без нот» – як сам про себе говорив Барвінський – попри заборону пише в ув’язненні (зокрема, занотований твір «Думка»). Повернувшись у 1958 році до Львова, він зпам’яті починає відновлювати деякі з раніше знищених рукописів. А реабілітованим композитора визнають вже посмертно, у 1963 році,  твори ж Василя Олександровича ще майже 20 років вважатимуться забороненими.
Один з його учнів, Роман Савицький, згадуючи свого вчителя, казатиме: «Ані одна нотка в його композиціях не є зайвою, бо кожна з них — це окремий світ, якого Василь Барвінський не віддав би за гори золота». А ось слова самого композитора: “Ніколи не зневірюйтеся. Музичний шлях, хоч часто буває всипаний квітами-ружами, проте й рожі мають колючки, які не раз ранять руки до крови. І тільки той є правдивим музикантом, хто любить це мистецтво і, незважаючи на невдачі, не полишає його”.
Цікаві факти з життя Василя Барвінського:
  • Був одружений на доньці Івана Пулюя.
  • Мама Василя, як керівник хору, відкрила талант тоді ще зовсім юної Соломії Крушельницької.
  • На сьогодні більшість творів Барвінського, включно з майже «безнадійно втраченим» концертом для фортепіано (фа-мінор) – відновлені й знайдені.
  • Будинок, в якому народився і проживав деякий час Василь Барвінський, знаходиться в центрі Тернополя по вул. Качали, 5. Там же встановлена меморіальна дошка в його честь.
Підготував Станіслав Горохівський
Використано факти з Вікіпедії та сайтів: http://www.vezha.org/ ; http://meest-online.com/ ; http://postup.brama.com/
На фото – Василь Барвінський; меморіальна дошка на вул. Качали, 5 у Тернополі

http://pressclub.te.ua/звучала-музика-митця-всі-ноти-якого-ко/

понеділок, 26 серпня 2019 р.

Багато у мене спогадів про цю композицію...

Багато у мене спогадів про цю композицію. Слухаючи її з року в рік, - 

сенси і контекст змінюються, що цікаво, до подій життя. Де раніше було 

лише: закінчення, розчарування і безсенсовність - пізніше змінювалися 

на надію, продовження, новий початок, життя. Для мене ця композиція 

справді як життя: зародження, зростання, розквіт, єдність, розуміння, 

потік, сумнів, тріщина, вітер, самотність, пустка, розчарування, відчай, 

катарсис, нічого, крапочка надії, .. , і ще дуже багато сенсів за останню, 8-

хвилину звучання "Kristina".


https://soundcloud.com/stanislav_gorokhivskyi/kristina

пʼятниця, 10 серпня 2018 р.

Зраджена, розтоптана,
Спаплюжена, розкритикована,
Принижена, осоромлена,
зганьблена, зфальшивлена,
розтріскана, розпорошена,
розчавлена, розтерзана,
розболілая, розчарована,
розсимпатизована, розплакана,
роз'ятрена, розклеєна, розфеєна,
розтілена, розсосана,
розплавлена, розбосая,
розділена - моя мрія.

22.05.2017 20:28.
Київ

*** 
Пережити би ніч оцю
Бузок цвіте серпанком слів
У кожну річку точиться струмок
І вечір волоком іде на спід

Барвистим лезом сиплеться
журба,
Метро ідуть, не зупиняють місто
моя душа співає і бринить,
У спогадах зловившись, як
намисто.

Мені б іще пройти хоч кроків
п'ять,
Щоб їх лишилось 349,
Цих років світлових від неба
До погляду твого, до тебе.

03:57 26.05 Київ

*** 
Чотири яскравих вікна вночі.
Починають світити, коли ти йдеш
спати. Вони знають, що роблять,
коли ти тільки прокидаєш.
Сядьте і подивіться, вони на
високовольтних лініях,
прикидаються воронами.

02:57, 01.07.2018 Тернопіль

***

середа, 8 серпня 2018 р.

Ідеальні вірші, усі - втрачені
Записки любовні найкращі -
невислані
Прописані істини завжди -
запізнені.
Батькам сказати найкраще -
устигнути б.

2018

***

неділя, 11 лютого 2018 р.

https://prometheus.org.ua/ - Чудовий, як на мене, ресурс із онлайн-курсами різної тематики. Від історії до програмування. 

четвер, 6 липня 2017 р.

Ледь не подзвонив тобі.
Просто, розумієш, звикнув.

Просто, розумієш, море
Яке не переплисти нам уже

Ти десь там в малому місті
Зі мною тепер намисто

Зі спогадів твоїх обіймів
Лиш тихий відчай і чай,
Недопитий тобою, і чашка
з твоєю помадою.

Ах, для чого нам ці умовності,
Чом би нам знову не ловити вітер,
І грати схованки як діти
І бити подихом, з-під серця порухом

Ах чом би нам не збудувати дійство
Перемінивши дійсність
Переборовши стійкість
Себе знайшовши.

06/2017 Київ

понеділок, 3 липня 2017 р.

Гарна дівчина за прилавком у магазині міста "Л". Вона спокушає своїм поглядом. Вона любить своєю добротою. І мені вже не можна дивитись у минуле. Бо там нема хорошої дівчини на роздоріжжях життя міст.

Я піду гуляти із юнкою моїх снів.
У місті яскраво-білих ліхтарів попри церкву.
Вона вабить своїм світлом мене.
Моя.

***

03.07.2017 22:56 Тернопіль

четвер, 29 червня 2017 р.

Ледь-ледь

Дзвонила колишня. Питалась пароль. Ні, не від серця. Від гугл акаунту.

Я отетерів. Забилась душа. Чому, я питаю. Чому, я питаю.

Та й звісно не знаю. Мороз вліз по шкірі. Зацокав думками. Трусились вони.

А що вже те тіло! Та рівним став голос, холодним лишивсь.

Ледь-ледь, але втримавсь. Ало, Лесю, так, я чую, кажи.

***

28.11.2016 / Київ

четвер, 15 червня 2017 р.

Коли місто заснуло торік,
Вони взяли в людей їх обід
вони просто сказали - тепер,
Працювати вам слід без перерв.

І коли вони потім пішли
Не лишивши ніде як раніш
Знаків сильних, розбитих валіз
На усіх тихий смуток поліз.

Не досидівши огляду веж
Шахтарі закупили манеж
Адвокати закрили фоє
Ми засіли і вчили своє

Недостатньо було рабів
Не прийшли, що знали святих.
Було більше за все малих
Зупинився час для усіх.

Серед них був той, що сказав
Я розіб'ю цей тихий причал.
Я візьму на себе штурвал
Відчай жалю змету на повал

І тоді час ізнову пішов
Він забився новими "тепер"
Дощ упав, змивши порох зі сліз
Люди знову побачили всіх

Не ідіть без твердого звання
Завжди має бути скеля проста
Що лишає на кожному слід.
Що приносить і топить весь лід.

05/2017 Київ

***

вівторок, 6 червня 2017 р.

Вивчення англійської із Duolingo

Дорогі мої читачі, радий повідомити Вам, що нещодавно закінчив проходження всіх уроків у "Duolingo". Це такий додаток на смартфон, що дозволяє вивчати англійську з нуля. І до середнього, можливо навіть - вище середнього рівня.

Мені подобається навчання у формі гри, тому власне й обрав цей додаток для практики англійської.

Можу одразу сказати, що кілька моїх друзів і близьких людей також із захопленням вивчають англійську у цій програмі.

До слова, нею можна користуватися через ПК у браузері, зайшовши на сайт.

Звісно ж, щоб написати сюди цю статтю, у мене була планка, а саме - пройти всі рівні/уроки, і мати безперервну щоденну практику протягом хоча б 30-ти днів.

Тобто, щоб мати чим похвалитись, і могти сказати мінімальну авторитетну думку про цей додаток.

Duolingo - безкоштовний, можна поставити нагадування на щодень, і він, що називається "fun" у навчанні/грі

Почав користуватися ним близько 1.5 року. Не завжди вдається дотримуватися щоденності у навчанні, однак користь безперечна. Навіть, відчутно, що впевненіше себе почуваю в англійській, якщо маю практику хоча б час від часу. Ще один момент/порада - не намагайтеся пройти все навчання за день/тиждень/місяць. Це - процес довготривалий, однак тим і цікавий. =)  

Бажаю успіху. )

понеділок, 22 травня 2017 р.

Він розповнів у пустому місті
Його думки набубнявіли і встиглись.
Він хотів побачити світ, але у фейсбуці - зогнив.

Дайте йому книжку, казали,
дайте йому знання.
Але він вперто відвертався від них, він клацав телефоном вконтакті, й затих.

Він мав мрію й ідеї,
Роїлися в його голові,
та в інстаграмі завис - там фільтри з'явились нові.

Не шукайте його в антології ххі століття: віршів чи картин.
Хоч і він тоді жив, - телевізор його накрив.

неділя, 21 травня 2017 р.

Дуже тішусь. Пояснюю - три з гаком місяці тому я опублікував в інтернеті свою першу книгу-збірку. Отож, ділюся зі своїми читачами, гостями свого блогу - з вами. Дякую, що відвідуєте мою сторінку.


Ваші відгуки охоче читатиму.


p.s.

Читаймо вдосталь, бо ми того варті. ;)

четвер, 24 листопада 2016 р.

четвер, 15 вересня 2016 р.

Ти знаєш, так дивно.Тебе наче й не було.
Загадкове минуле...

Сьогодні прийшло.
Це все, що я маю. Я сюди йшов. Тепер живу, місяць летить, світить вночі.

Твої очі, де вони. Розбіглись глядачі. Вистави нашої силачі. Слабкі їхні м'язи, не візьмуть медаль. Ти була яскрава, а я тільки сталь. У ній немає життя, не зацвіте душа.
Тому, моя мила, прощай, сказав тоді я тобі не зі зла.

Але час прийшов, вітер притих.
Життя зацвіло, у мене новий триптих.
Хіба ж я не встиг.
Є тільки тепер, тому вже живу.
Бо ще не помер, прокидаюсь зі сну.

Маю нову

Весну

Світ потребує сміливих. Без них тут немає що робити.