Останнім часом так багато говорять і пишуть про криптовалюти, що вирішили поцікавитись цією темою і ми. Для цього звернулися до одного з тернопільських «криптовалютчиків», який погодився розповісти дещо на анонімних засадах.
– То що ж воно таке, ця криптовалюта, якщо по простому?
– Це електронні гроші на технології «блокчейн». А «блокчейн» – це уявімо, приміром, що є Петро, Іван і Андрій, і у кожного з них по 100 доларів. Петро передає 20 доларів Івану, і записи про це зберігаються в кожного учасника. Тобто сфальсифікувати практично нереально, бо для цього потрібно було б втрутитися у записи всіх . Ну хіба якщо нова криптовалюта, то тоді на початку ще мало учасників, мало вузлів, і ще якось можна втрутитися, змінивши дані на кількох комп’ютерах. Бо в іншому випадку система просто визнає транзакцію ( переведення коштів) недійсною. Іншими словами, «блокчейн» – це технологія пов’язаних, як ланцюжок, ланок (блоків), у кожному з яких зберігається інформація про те, які транзакції куди надходили. Тобто не існує фізичних чи електронних коштів, але існують записи: хто скільки, куди і кому переслав.
Цю технологію можна застосувати не лише у фінансовій сфері. Скажімо, можна провести вибори – якщо голоси записувати в цей «блокчейн», то втрутитися в результати виборів буде практично нереально. Фальсифікація зменшується до нуля. До речі, вже велися розмови, аби провести таким чином вибори в Україні (мова йшла про 2022 рік) однак мені у це поки-що важко повірити, адже владі це не вигідно.
– Цікаво! Але повернімось до криптовалюти – звідки вона береться і для чого використовується?
– Для того, аби випускати цю валюту, потрібно розв’язувати певне складне математичне завдання, яким, власне, займається різна оргтехніка. Чому не можна простіше? Тому, що тоді можна було б у короткий момент часу випустити усі ці кошти. Хоча є й такі криптовалюти, коли на ринок викидають усю їхню кількість. У них такий алгоритм, що їх не потрібно «добувати», а можна виготовити в один момент. Розробник може собі залишити 80 відсотків, а 20 – викинути на ринок, аби інші учасники могли торгувати, купувати. Ну, і відповідно «майнінгу» (добування коштів) там ніякого нема. «Майн» – це від слова добувати руду. Тобто звичайна людина може в домашніх умовах добувати монетки. Тобто робити те, що й держава. Однак таку діяльність зараз вже заборонено законодавством у кількох країнах.
Нещодавно бачив дослідження ТСН про середню зарплату у 7000-8000 гривень, з якої реально, після сплати всіх податків, людині залишається близько 50 відсотків. Коли ж ми купуємо товари, сплачуємо рахунки в банку, за проїзд в громадському транспорті тощо – то знову ж таки оплачуємо податки. Ідея ж розробника криптовалюти була така, щоб можна було самому повністю розпоряджатися своїми коштами (без нашарованих податків). Для порівняння, комісія при надсиланні криптовалюти від одного учасника до іншого значно нижча від тих, що маємо при стандартних банківських операціях – вона становить лише 0,001 відсотка. Тож фактично, у перспективі, це є вільна міжнародна спільнота коштів, на яку держава майже не може впливати.
– Ти займаєшся криптовалютою в Україні. В чому суть цієї діяльності?
– Щодо діяльності з криптовалютою, то можна виокремити два її види. Перший – це торги на біржі. Це ризик, але також і можливість. Сьогодні, наприклад, монетка коштує 1 цент, а завтра курс може підвищитися до 1 долара. Другий вид діяльності – це вже згадуваний «майнінг».
– Чому останнім часом про криптовалюту почали так багато писати в ЗМІ?
– Займаючись цією справою вже тривалий час, я зробив висновок, що через сферу ЗМІ дуже сильно впливають на ринок криптовалют саме великі гравці. Наприклад, наприкінці минулого року курс обвалився, оскільки з’явилося багато публікацій з негативним забарвленням. Відповідно виграли ті, хто спочатку продали по 20 тисяч, а потім обвалили до 8 тисяч, а далі їм знову буде вигідно нарощувати курс. Багато людей панікують, продають, втрачають. Частково тут є щось і від азартних ігор, або пірамід. Однак, як на мене, ця тема є надто перспективною, аби в один момент закінчитися пірамідально. Оскільки в принципі це вигідно усім, окрім хіба банків і влади. Тож якщо спільнота людей об’єднається і рухатиметься у правильному напрямку, то може бути добрий результат. В той же час є ентузіасти, які на одному лише бажанні хочуть багато чого змінити. Таких може чекати розчарування. Потрібно також бути готовим до того, що ці кошти можна цілком втратити, або отримати прибуток лише через кілька років. Зараз курс такий, що при «майнінгу» вкладені кошти можна повернути за рік, а іноді і за півроку – це залежить від курсу і вартості обладнання.
– Чи можливі шахрайства з криптовалютою і як від них убезпечитися?
– Найчастіше на біржі можуть проводитись хакерські атаки (на електронні гаманці учасників). Тоді є ризик, що зловмисники виведуть кошти користувачів. Щоб вберегтися, треба користуватися лише надійними паролями і добре дивитися, в якій країні знаходиться біржа (також зважати, що з часом в деяких країнах можуть ввести обмеження). Ненадійна біржа може зникнути, а її організатори залишать в своїй кишені кошти користувачів.
Далі. Є різні види електронних гаманців: він може бути і як програмний додаток на комп’ютері, і на сайті. Так от якщо на комп’ютері, то зловмисник зможе отримати доступ до гаманця (паролю), якщо зламає захист ПК. Тому рекомендовано користуватися безпечною операційною системою, наприклад, Лінукс, стежити за оновленням антивірусу. Можна також використовувати зашифрований жорсткий диск, а також встановити паролі на вхід і в систему, і в обліковий запис. Причому 15-20-тизначні паролі з різними символами, буквами, цифрами, у різних регістрах. Це в десятки разів ускладнює проникнення шахраїв.
Розмовляв Станіслав Горохівський
Фото з сайту korrespondent.net
