Як максимально далеко ви заходили в роздуми? Чи настільки, щоби вам здавалось, що ви відкрили досі не відому раніше нову істину, або думку? .. Пам’ятаєте це відчуття, ніби перед вами відкривається якась загадка світу, і світ вже не такий далекий і чужий, у своїх відкриттях та недосяжних істинах.
А потім час проходить, ви все ще згадуєте це відчуття, але в притупленому режимі, воно ніби блякне, а згодом просто перетворюється на розмиту думку, яка залягла у вас в голові. Приємний спогад, не більше. .. Вже немає більше цього захвату, «іскри», мотивації до істини, яка була привідкрита лише для вас. І тоді ви думаєте, чому так стається?
Для чого світ забирає у вас це відчуття, ці ідеї? Це ж він сам їх для вас і відкрив напередодні, це ж був його подарунок. А тепер, наче цей подарунок забрано назад, і залишився лише легкий запах від нього, і спогад від звуку целофанової обгортки. Так ж нечесно.
А може, ви просто не прийняли цей подарунок? Тому його й було забрано, наче непотрібні книжки винесли з дому, і віддали в прийом макулатури. Чи коли, наприклад, не знаєте, чи хочете морозива, коли вам пропонує друг, і відмовляєтесь, та потім шкодуєте про це..
Невже так важко прийняти цей подарунок від світу? Хіба складно просто сказати дякую, і зберегти цю ідею, думку, відкриття, спогад, музику, картину, книжку, вірш, вислів, слово? Записати на листку паперу, в блокноті, в щоденнику, наспівати, намалювати, щоби дозволити собі та іншим насолодитись цим згодом? .. Отримуйте подарунки..
А потім час проходить, ви все ще згадуєте це відчуття, але в притупленому режимі, воно ніби блякне, а згодом просто перетворюється на розмиту думку, яка залягла у вас в голові. Приємний спогад, не більше. .. Вже немає більше цього захвату, «іскри», мотивації до істини, яка була привідкрита лише для вас. І тоді ви думаєте, чому так стається?
Для чого світ забирає у вас це відчуття, ці ідеї? Це ж він сам їх для вас і відкрив напередодні, це ж був його подарунок. А тепер, наче цей подарунок забрано назад, і залишився лише легкий запах від нього, і спогад від звуку целофанової обгортки. Так ж нечесно.
А може, ви просто не прийняли цей подарунок? Тому його й було забрано, наче непотрібні книжки винесли з дому, і віддали в прийом макулатури. Чи коли, наприклад, не знаєте, чи хочете морозива, коли вам пропонує друг, і відмовляєтесь, та потім шкодуєте про це..
Невже так важко прийняти цей подарунок від світу? Хіба складно просто сказати дякую, і зберегти цю ідею, думку, відкриття, спогад, музику, картину, книжку, вірш, вислів, слово? Записати на листку паперу, в блокноті, в щоденнику, наспівати, намалювати, щоби дозволити собі та іншим насолодитись цим згодом? .. Отримуйте подарунки..
Немає коментарів:
Дописати коментар