Книга Джошуа Харріса "Я сказав їй до побачення"

       В кожного в житті є прочитані книги, які він дуже любить і хоче поділитись принаймні своїм друзям, та порадити їх прочитати. Саме про одну з таких хочу зараз написати – автор Джошуа Харріс, книжка називається «Я попрощался со свиданиями». Україномовний варіант – «Я сказав їй до побачення».

Думка - рішення

     Сьогодні, чи то то кілька днів тому зрозумів одну річ. Книжки, які я прочитую – швидко забуваю. І забуваю не просто деякі моменти в книзі, чи побічні тези. Але часто втрачаю саму думку книги, її стержень.

Сонячна країна

   Якщо ви задумувались над тим, чи їхати в Болгарію відпочивати, і маєте таку можливість, то моя особиста порада - їдьте, не пошкодуєте. Принаймні я не пошкодував. При тому, що на відпочинок в сонячну країну я вже їздив тричі (та ще й в одне й теж місто), можу сказати, що від нудьги там не страждав.

Хто такий Бенджамін Франклін насправді або як у мене з'явився наставник

     Це було точно зовсім інша книжка для мене, ніж усі попередні . Можливо тому, що я раніше не читав автобіографій. Ще кілька років тому я чув у різних джерелах, що Бенджамін Франклін був досить феноменальною особистістю у свій час, але насправді у цьому переконався, коли взяв до рук його автобіографію.

Імпровізація з місяцем

       Він був особливий. Кілька хвилин тому, у вікні. Особливий місяць. Яскраво зображений на темно блакитно-бордовому небі, дивився на все, що нижче нього, і ніби казав: "Ось я, такий

Інколи велика любов полягає у тому, щоби дати людині спокій.

Люди, які не переходять на червоне.

Чи ви знаєте таких людей? Тих, які ніколи не переходять на червоне. Навіть коли навкруги  жодного автомобіля, 2-га година ночі, біля села Буцики (що десь на Гусятинщині). Ні, вони не перейдуть, це ж - червоне! Вони роблять все правильно. Навіть надто. Але обережно, вони ніколи не зупиняться на зелене.. Навіть коли "швидка" мчатиме із ввімкненою сиреною, чи коли автомобіль не в змозі зупинитись, проїжджає поряд.

Яке там, в них же ж то зелене! 

 

       Творчість ..   - яка ти ?   Невже ти лише у музиці... чи тільки у поезії ... чи може ти заховалась у живописі, і більше ніде? ...    Чи, можливо,  ти у кожному подиху, виявляєш себе у кожному творінні Творця?              ..Творчість - ти дар, який отримала кожна людина при народженні, ти настільки багатогранна, творчосте..  

Боротьба зі спокусою

"Єдиний спосіб позбутися спокуси –піддатися їй ?!" О.Уальд

Цей світ переповнений найрізноманітнішими спокусами, які задурманюють, манять до себе, отруюють душу і захоплюють свідомість, витісняючи з неї усі так звані моральні принципи. І в певний момент кожен із нас опиняється перед вибором: чи боротися із своїми бажаннями, чи краще окутатися тенетами насолоди і жити у свій смак, тобто без жодних правил і заборон. І саме у такі хвилини сумнівів та роздумів з'являється демон - спокусник, з характером Мефістофеля. Він знає наші найпотаємніші мрії та бажання, знає всі слабкі сторони і вміло користується цим. Не встигнеш і оком змигнути, як твоя чиста і незаплямована досі  душа застигає над проваллям із промовистою назвою "Спокуса. Назад дороги немає". На дні цього провалля виблискує дорогоцінне каміння, лунає сміх і чарівна музика. У розпаленому мозку не залишається ні крихти здорового глузду...

Людина сама  заковує себе у залізні пута стереотипів і заборон, тим самим ще більше прагнучи відчути присмак забороненого плоду. Ми слабкі, але водночас сильні створіння, ми можемо навчитися керувати собою у будь-яких ситуаціях, головне - пізнати себе, віднайти таку бажану гармонію. Єдиний у світі, кого ти здатен  змінити, - це себе самого. І не варто виправдовуватися і жалітися, що цигарки – це лік від хвилювання та депресії, оковита дуже помічна від особистого горя і нереалізованості, гральні автомати та казино – прекрасний спосіб розслабитися, а наркотики – єдиний спосіб відчути себе щасливим у цьому занадто жорстокому світі. Себе не обдуриш і від себе не втечеш! Тобою володіє і керує спокуса. І ти із захопленням заглядаєш у  те чорне провалля і бачиш там світло, блиск, сонце. Насправді ж там нічого немає: голе каміння,  крики загублених душ, що не встояли і піддалися миттєвому пориву, непроглядна чорнота, згусток страху, болю і приреченості.

Ти вдивляєшся у прірву з промовистою назвою "Спокуса. Дороги назад немає." і думаєш... Чорне і біле єство борються у твоїй голові, у твоєму серці. Один крок, ледь помітний бар'єр, ривок...відчуття польоту.  Уже наближаючись до дна, розумієш, що у тебе немає крил, що все це обман...удар. Так чи варто піддаватися спокусі? Вона оманлива, лицемірна, небезпечна, жахлива...

Я стою на межі... Душа тремтить у скронях.  Вбивати душу  заради задоволення, ейфорії спокуси? Невпевнено, але з відчайдушною силою відступаю назад. На устах застигає молитва. Ось коли починаєш по-справжньому, щиро молитися. Сьогодні я перемогла. З відразою відвертаюся від жахливого провалля, від ледь не скоєної помилки... і завмираю від зачарування. Тільки-но повернувшись спиною до чорноти, очам відкривається справжня краса: неозора блакить манить глибиною і чистотою, гаряче сонячне проміння обливає теплом, виспівують пташки, сміються рожевощокі дітлахи, гуляють закохані пари. КРАСА!

Не гріши навіть думкою, що тобі немає заради чого жити в цьому світі. Якщо все навколо здається чорним, то може у тебе просто заплющені очі? Відвернись від зла і спокус, подивись на світ відкритими очима. Ти будеш вражений (-а)!

http://old.dyvensvit.org/blogs/4714.html

Никто никогда не достиг бы успеха, если бы все сидели и ожидали, когда условия станут «подходящими». Библия говорит: «Кто наблюдает ветер, тому не сеять; и кто смотрит на облака, тому не жать» (Еккл. 11:4).

Царствие Божие силою берется

     От дней же Иоанна Крестителя доныне Царство Небесное силою берется, и употребляющие усилие восхищают его. (Евангелие от Матфея 11, 12.)

Закон и пророки до Иоанна; с сего времени Царствие Божие благовествуется, и всякий усилием входит в него. (Евангелие от Луки 16, 16.)

Cын мой! Все доброе, все честное, все справедливое достигается трудом, усилием и борьбою. Это доброе, это честное, которое ты будешь делать во имя Христа и Его Церкви, - это есть те

Виктор Куриленко: “Слабость современных людей – в их надежде на материальный мир”

Мальчишки играли в войну. Мимо с бидоном в руках проходили мальчик и девочка. Каждый день Витя с сестрой ходили этой дорогой за молоком – необходимым продуктом для их многодетной семьи. Игра сверстников привлекла внимания мальчугана. Он обернулся и… почувствовал резкую боль.
Тогда стрела попала Вите в левый глаз и выбила его. Через несколько лет он зашел к другу. Товарищ снимал перо с ручки (в 60-е писали именно перьями) и нечаянно попал мальчику в здоровый глаз. С тех пор он погрузился в полную темноту. Это была потеря, но не конец нормальной жизни.

Успішність справжня і не зовсім: знайди 10 відмінностей

Успішність справжня і не зовсім: знайди 10 відмінностей: "Про сучасний погляд на успішність та імітацію щастя"

Выбор за ними - Шахтер Донецк

Міста, що ніколи не сплять

Міста, що ніколи не сплять: "Фотографії нічних міст з космосу"

Pезультат еволюції останніх 10-ти років ФК "Шахтар" Донецьк на євроарені

        Момент істини для вболівальників Шахтаря, для самого клубу, для історії українського футболу настане не сьогодні ввечері після доcягнення(Вірю в це!) позитивного результату у матчі з якоюсь там португальською Брагою. Хто вони такі? Звичайно, ніяких

Поїхали!!