
1948 рік, Львів – на подвір’ї консерваторії спалюють усі твори митця, а його самого заарештовують і відправляють на 10 років заслання у Мордовію. «Композитор без нот» – як сам про себе говорив Барвінський – попри заборону пише в ув’язненні (зокрема, занотований твір «Думка»). Повернувшись у 1958 році до Львова, він зпам’яті починає відновлювати деякі з раніше знищених рукописів. А реабілітованим композитора визнають вже посмертно, у 1963 році, твори ж Василя Олександровича ще майже 20 років вважатимуться забороненими.
Один з його учнів, Роман Савицький, згадуючи свого вчителя, казатиме: «Ані одна нотка в його композиціях не є зайвою, бо кожна з них — це окремий світ, якого Василь Барвінський не віддав би за гори золота». А ось слова самого композитора: “Ніколи не зневірюйтеся. Музичний шлях, хоч часто буває всипаний квітами-ружами, проте й рожі мають колючки, які не раз ранять руки до крови. І тільки той є правдивим музикантом, хто любить це мистецтво і, незважаючи на невдачі, не полишає його”.
Цікаві факти з життя Василя Барвінського:
- Був одружений на доньці Івана Пулюя.
- Мама Василя, як керівник хору, відкрила талант тоді ще зовсім юної Соломії Крушельницької.
- На сьогодні більшість творів Барвінського, включно з майже «безнадійно втраченим» концертом для фортепіано (фа-мінор) – відновлені й знайдені.
- Будинок, в якому народився і проживав деякий час Василь Барвінський, знаходиться в центрі Тернополя по вул. Качали, 5. Там же встановлена меморіальна дошка в його честь.
Підготував Станіслав Горохівський
Використано факти з Вікіпедії та сайтів: http://www.vezha.org/ ; http://meest-online.com/ ; http://postup.brama.com/
На фото – Василь Барвінський; меморіальна дошка на вул. Качали, 5 у Тернополі
Немає коментарів:
Дописати коментар