Потік свідомости

Нас врятують потоки свідомости,
котрі виливатимуться нашими руками на папері. А найперше серцем і душею.

Оскільки ніхто крім нас не проживає нас, ми знову шкодуватимемо несказаним антонімам, облишеним історіям, і заспаним фантасмагоріям,
котрі й такими не були б, якби ми були трошечки сміливі.

Ми трошечки сміливі, ба хоч і вередливі, ми не були б такими, розбивши наші мрії.

І вранішніми понеділками ми знову переходимо без перепину.
Бо хто у понеділок не перейде,
то вже в вівторок трудно наздогнати.

Без Бога ні до порога, ми щось вже рідше згадуєм.
Від хати пройти багато,
А серцем ходим мало.
А файно б більше.

А файно б більше собою бути
Обличчям усміхатись, руки відкривати.

А серцем й поготів.

Не закриватись.

Господь цього
для нас
так би хотів.